- хрипіння
- —————————————————————————————хрипі́нняіменник середнього роду
Орфографічний словник української мови. 2005.
хрипіння
Смотреть что такое "хрипіння" в других словарях:
хрипіння — я, с. Дія за знач. хрипіти і звуки, утворювані цією дією … Український тлумачний словник
хрипіння — [хриеп’і/н :а] н :а … Орфоепічний словник української мови
хрипотіння — я, с., розм. Те саме, що хрипіння … Український тлумачний словник
хропіти — плю/, пи/ш; мн. хропля/ть і хропти/, пу/, пе/ш; мин. ч. хріп і хропі/в, хропла/, хропло/; недок. 1) Видавати хриплі звуки уві сні. || розм. Міцно спати (перев. з хропінням). 2) Видавати хриплі звуки, важко дихаючи (перев. про тварин). || розм.… … Український тлумачний словник
харкіт — коту, ч., зах. Хрип, хрипіння … Український тлумачний словник
храп — I а, ч. 1) Нижня й середня частина перенісся тварини (перев. коня). 2) Претензія, злоба. •• Ма/ти храп на кого а) сердитися на когось; б) важитися, зазіхати на когось, щось. II у, ч., розм. 1) Те саме, що хропіння. 2) Те саме, що … Український тлумачний словник
захарчати — чу/, чи/ш, док., розм. 1) Почати харчати, видавати хрипкі звуки. || Почати видавати звуки, схожі на хрипіння. 2) Заговорити хрипливим голосом. || Загавкати глухо, хрипло; загарчати. 3) рідко. Почати хропіти (уві сні) … Український тлумачний словник
